Всі ми знаємо про важке студентське життя і про море інформації, яке залишається після нього в нашій голові чи іноді зовсім проходить повз нашу увагу. Всім цим наслідкам ми маємо бути вдячні нашій пам’яті, яка іноді викидає особливі «сюрпризи», а саме дуже невчасно видаляє необхідне знання саме для цього іспиту і здається, що в голові порожньо.

Але як вчитись і все ж таки згадати навіть через 10 років певний важливий аспект чи фрагмент лекції? З цими та іншими питаннями, які можуть знадобитись студенту, ми звернулись до Андрія Мухоморова, лікаря-психіатра та нарколога.

Як найкраще запам’ятати матеріал студенту? Наприклад, коли буде екзамен за два тижні.

Є поняття оперативної та довгострокової пам’яті. Оперативна – це як бак тимчасового зберігання – або вона потім стає довгостроковою, або йде як непотрібна.

Наприклад,  сказали номер телефону, і якщо він був більше непотрібен – завтра ти його не загадаєш. Якщо уявити умовно таку схему пам’яті, вельми образно, то уявімо диск, по якому бігає короткострокова пам’ять. Є вхід для оперативної пам’яті,  де періодично викидається інформація в довгострокову пам’ять. Як показала практика, то така заслінка працює від 30 до 45 хв. От чому уроки були розбиті на 45 хв.

Тому що якщо давати інформацію більше 45 хв., то людина не запам’ятовує це, не зберігає в пам’яті. Отже, якщо зубрити цілий день, то це безпорадно.

Після тривалого зубріння людина може бути дуже здивована, бо на наступний день в неї не буде повної картини в голові, якісь частини добре збережуться, якісь – не дуже, а якісь взагалі пропадуть.

Тому оптимальним режимом є індивідуальний графік – це прочитати певний об’єм, змінити діяльність, потім пробігтись знову по пройденому матеріалу, подивитись, що засвоїлось, а що ні, і вчити знову. Таке є більш ефективним, ніж по суті будь-що інше. От і шкільні уроки були розроблені саме з такого розрахунку.

Кожен про себе знає, як він краще запам’ятовує. Треба цього не боятись. Не можеш запам’ятати на слух – є багато технічних засобів, можна перевести ту ж саму лекцію в картинку. Має бути індивідуальний підхід, як і розбивка по часовим блокам. Адже надто багато відпочинеш – теж будеш неготовим.

Пам’ять тренується так само, як і будь-який інший орган. Якщо вона тренується, то працює нормально, якщо ні – деградує. Ще Лаєнек (один з основоположників фізіології) писав, що орган, який тренується  і є необхідним, росте і розвивається, а непотрібний атрофується. Тому, якщо хочеться, щоб пам’ять працювала ефективно, треба її тренувати.

Як саме тренувати пам`ять?

По-різному. Від запам’ятовування номерів машин й тролейбусів, назв вулиць, розгадування кросвордів до простого читання. Був всім відомий Конан Дойль, який висунув свого роду теорію від Шерлока Холмса. Теорія полягала в тому, що деякі перетворюють пам’ять на горище, куди тягнуть все, що завгодно, а у самого Шерлока по поличкам стоять тільки потрібні речі.

Якщо запам’ятовувати тільки необхідне – це слабке тренування. Є припущення, що пам’ять запам’ятовує все, і певними методиками можна використати ці знання. Це скоріше стосується спецслужб, не має 100% доказів, медицина цим не користується. Таке краще не запам’ятовувати, бо веде до псування психіки, погіршення стану і її розладів.

Є препарати, які покращують роботу пам’яті на певний період. Ними не грішно користуватись на  короткий термін тим, хто відчуває підвищені розумові навантаження. Але ними треба користуватись правильно і не перетворювати на наркотик. Бо певний час на Заході захопились ехінацеєю як імуностимулятором і загалом психостимуляторами, а потім з’ясували, що це не до кінця безпечно. Тому що важливе почуття міри.

Якщо треба розігнати чи підігнати пам’ять перед сесією і людина розуміє, що з цим об’ємом знань не може впоратись, то варто скористатись консультацією лікаря, який індивідуально підбере препарат. Він підтягне пам’ять на певний період і не викличе протипоказань.

Часто буває, що за один день чи ніч треба підготуватись до іспиту. Що робити?

Ну от, як було сказано – не читати запоєм. Розбити 200 сторінок хоча б на 4 відділи. Якщо після першого заходу на 50 сторінок буде багато, то краще читати по 25. Краще вивчити головне і лягти спати, ніж зранку бути дезорієнтованим і без знань.

Буває, що люди взагалі не сплять…

Це безглуздий захід, бо така людина зранку на іспиті може бути в умовах реактивного стану, в психічному розгубленні. Взагалі може бути таке, що знає, а сказати не може. Ступор. Тому, якщо є варіант, що людина не спить від нервів, то не треба тиснути заспокійливим, бо можеш бути сонним зранку. А не спати через підготовку не варто.

Як все-таки залишатись в тонусі і запам’ятати інформацію по максимуму?

З фізичних методів – можна натерти вуха. Теж саме роблять вершники, коли кінь стомлений– розтирають вуха. Давно відомо, що на вухах розташовано дуже багато біологічно активних точок, які хоч на якийсь час можуть стимулювати. А як хто ще може простимулювати – затримка дихання чи прикусування язика – це вже інші моменти.

Можна вийти і прогулятись, але при цьому втратиться певний час лекції. Можна вийти, звичайно, присісти разів 20, підняти тиск, змусити запрацювати мозок. Будь ласка. Або попросити лектора читати по-іншому.

Отже, є доволі прості методи, завдяки яким можна не тільки вдало здати сесію, а й залишитись з гарною пам’яттю на все життя. Що саме вам підходить – обирайте самі. Головне, що пам’ять дає нам можливість повертатись до найцікавіших та найприємніших моментів, які ми колись пережили чи про які чули. А це, погодьтесь,  не остання можливість для кожного з нас.

Автор: Тетяна Мухоморова
Публікуєься з сайту - http://studnews.org.ua/archives/7825